На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Дмитро Степанович БОРТНЯНСЬКИЙ (реферат), стр. 2

велику

Сім ю і дати освіту своїм дітям. Сам Василь займався тор –

гівлею.

Цій справі навчався у батька Степн Бортнянський. А пі-

зніше був посланий з дому для подальшого розширення справи

в “інші краї”.

Так відірвався від рідної землі батько майбутнього ком-

позитора.

Доля привела його в Глухів, де він вирішив залишитись

назавжди.

- 3 -

Не кожний чужинець міг ввійти в число жителів Глухова.

Треба було прийняти присягу на вірність «Її Імператорській

Величності». Степан Васильович Бортнянський не задумую –

чись прийняв цю присягу і став постійним жителем міста

Глухова.

У 1740-х роках постачав для глухівської козацької сотні

харчі та одяг,за що отримав подяку, де була відмічена його

службова «безпорочність».

Купив він у Глухові і будинок, але у 1748-му році у вели –

кій пожежі він згорів.Після цієї події оселився Степан Васильо-

вич уоднієї козачки, чоловік якої загинув. Вона мала дорослого си-

на – Івана,- який служив у Петербурзі при дворі на музичній по-

саді. Тому і мати його – Марина Дмитрівна –користувалась у

Глухові повагою.

Менше, чим через рік Степан Васильович і Марина Дмит-

рівна обвінчались. Потім народилась у них дочка, а слідом за

нею – син Тимофій, який помер у дитинстві. А у 1751-му ро-

ці Марина Дмитрівна народила ще одного сина, якого назвали

Дмитром.

Батьківщиною майбутнього композитора стало україн –

ське місто, один з центрів козацтва, де будуть розгортатися

події, що вплинуть на його долю.

Перша згадка про Глухів у літопису датована 1152-м ро-

ком. Місто знаходилось на кордоні чернігівських земель з Литвою

і Польщею.

У 1708-му році Петро 1 вирішив змінити місце гетьман –

ства в Україні, яке до того часу знаходилось у Батурині, і пере-

ніс його у Глухів. І місто почало розвиватись.

Як відомо, ще з середини 17-го ст. до Москви стали при-

ходити українські музиканти, що вносилс в російську музику

всілякі європейські новинки.

- 4 –

При Петрі1 тако ж кращими співаками вважались ви-

хідці з України, осбливо з Глухова. Після смерті Петра імпе-

ратриця неодноразово запрошувала глухівських співаків до

себе на службу.

Поступово за допомогою тодішнього гетьмана Дани-

ла Апостола у Глухові формується перша в Росії співоча шко-

ла. У 1738-му році на навчанні знаходилось близько двох де-

сятків підлітків. В серпні цього року їм був влаштований ек-

замен і 11 найкращих були відправлені до двору Анни Іоанів-

ни. Очолював хор регент Федір Яворський.

Розчулена імператриця 21 вересня 1738 року підписала

указ про відкриття у Глухові музично-хорової школи.

Ідея цього указу могла належати Олексію Григоровичу

Розумовському,який сам вийшов у графи через співоче ми –

стецтво. В дитинстві він був пастухом, але по святах спі-

вав у церкві, де його почув полковник Вишневський, що мав

свій хор. Разом з хором Вишневського Олексій Григорович

опинився в Петербурзі.

Вже пізніше, завдяки таємному шлюбу з дочкою Петра1,

Єлизаветою, він піднявся до статусу «першої людини» дер-

жави.

У 1743-му році Олексій викликав до себе молодшого

Брата – Кирила і того ж року направив його на навчання за

кордон. Закінчивши навчання, він повернувся на батьківщину

і отримав титул графа,чин камергера і пост президента

Академії наук. А у 22 роки Кирило Розумовський стає геть –

маном України. І якраз у 1751 році Кирило Розумовський

урочисто в їжджає в Глухів.

Ось так співоча справа пов язала між собою російський

трон, українське гетьманство, древнє місто Глухів і його хоро-

ву школу, забезпечивши на найближчі роки багатьом найбільш

- 5 –

видатним її випускникам досить привабливе майбутнє.

У Глухові Розумовський пробув недовго. Але за цей час він

отримав від імператриці орден Андрія Первозванного, встиг об-

їздити Україну, оглянув військо, міські укріплення. У Глухові у нього

народився син, якого назвали Андрієм.

В цей час імператорський двір переїхав до Москви і цариця

Запросила туди і Розумовського.

У листопаді 1752 року гетьманська родина покинула Глух

<< назад    вперед >>

© 2006. Все права защищены.