Тема : МІЖНАРОДНЕ ВИРОБНИЧЕ СПІВРОБІТНИЦТВО.

План.

1. Сутність міжнародного виробничого співробітництва.

2. Міжнародне енергетичне співробітництво.

3. Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва.

4. Міжнародне співробітництво у переробних галузях промисловості.

5. Міжнародне агропромислове співробітництво.

Література:

І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 81-100

В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995

Міжнародне виробниче співробітництво – це форма МЕВ, яка виникає у сфері матеріального виробництва на основі міжнародного поділу праці з приводу виготовлення речових виробів, які можна використати для виробничого чи індивідуального споживання.

Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється у різних напрямках, логіку одного з яких розкриває його структура:

- енергетичне співробітництво.

- співробітництво у галузі сировинного виробництва.

- співробітництво у сфері переробного виробництва.

- агропромислове співробітництво.

Міжнародний поділ праці має дві взаємо доповнюючі форми:

1. Міжнародна спеціалізація – при якій відбувається зосередження виробництва одних видів продукції в одних країнах(або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції – в інших країнах(чи на їх підприємствах).

Ступінь міжнародної спеціалізації країни визначається двома показниками:

а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації – допомагає визначити коло товарів і галузей, які для даної країни є міжнародно спеціалізованими.

б) експортна квота – показує у якій мірі національна промисловість, окремі її галузі та фірми орієнтуються на зовнішні ринки, і, в той же час, показує ступінь відірваності національного ринку, галузей чи фірм від зовнішних ринків.

Якщо в експорті країни переважає продукція переробної промисловості – це свідчить про високий рівень міжнародної спеціалізації виробництва країни, а перевага в експорті продукції добувних галузей і продукції сільського господарства – свідчить про пасивну роль в міжнародній спеціалізації виробництва.

2. Міжнародна виробнича кооперація – полягає в розвитку міжнародних виробничих зв”язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб”єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.

Основні способи налагодження коопераційних зв”язків:

- здійснення спільних програм – підрядне кооперування та та спільне виробництво.

- договірна спеціалізація – розмежування видів діяльності між суб”єктами

різних країн, щоб не дублювати один одного, а взаємодоповнювати.

- інтегрована кооперація – об”єднання капіталів декількох суб”єктів з різних країн для досягнення окремих, спільно узгоджених цілей. Це створення СП, ТНК та мультинаціональних корпорацій.

2. Міжнародне енергетичне співробітництво.

Обмеженість паливних ресурсів помітно впливає на розвиток міжнародного співробітництва у сфері енергетики. Промислово розвинені країни допомагають добувати природні ресурси(паливно-енергетичні) економічно слабшим країнам. У багатьох випадках паливні ресурси належать великим ТНК індустрально розвинених країн або повністю ними контролюються.

До основних паливно-енергетичних ресурсів відносять: нафту, природний газ, вугілля, уран.

Магістральні напрямки розвитку науково-технічного прогресу в енергетичній сфері:

- відкриття і використання нових видів і джерел енергії(енергія води, вітру, сонця.)

- автоматизація і підвищення енергоозброєності світової економіки.

Співробітництво у сфері енергетики привело, як і в інших сферах, до утворення міжнародних організацій та об”єднань:

а)Організація країн експортерів нафти(ОПЕК), заснована в 1960році, метою створення є захист інтересів основних нафтодобувних країн Азії, Африки та Латинської Америки в конкурентних змаганнях з нафтовими монополіями, а також координація добування та експорту нафти і узгодження цін.

Найбільші запаси нафти є в таких країнах: Саудівська Аравія, Кувейт, Іран.

б)Міжнародне агентство з атомної енергії(МАГАТЕ), створене в 1957році, входить в систему ООН на правах автономного органу, основні цілі:

- розвиток міжнародного співробітництва в обдасті мирного використання атому; запобігання розповсюдження ядерної зброї.

в)Європейське об”єднання вугілля і сталі(ЄОВС) створене в 1951році.

г)Європейське співтовариство з атомної енергії(ЄВРАТОМ) створение в 1957році з метою об”єднання ресурсів атомної енергії, атомної промисловості і науково-технічного персоналу в області ядерної фізики та енергетики.