Тема : МІЖНАРОДНЕ ВИРОБНИЧЕ СПІВРОБІТНИЦТВО.
План.
1. Сутність міжнародного виробничого співробітництва.
2. Міжнародне енергетичне співробітництво.
3. Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва.
4. Міжнародне співробітництво у переробних галузях промисловості.
5. Міжнародне агропромислове співробітництво.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 81-100
В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995
1.Сутність міжнародного виробничого співробітництва.
Міжнародне виробниче співробітництво – це форма МЕВ, яка виникає у сфері матеріального виробництва на основі міжнародного поділу праці з приводу виготовлення речових виробів, які можна використати для виробничого чи індивідуального споживання.
Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється у різних напрямках, логіку одного з яких розкриває його структура:
- енергетичне співробітництво.
- співробітництво у галузі сировинного виробництва.
- співробітництво у сфері переробного виробництва.
- агропромислове співробітництво.
Міжнародний поділ праці має дві взаємо доповнюючі форми:
1. Міжнародна спеціалізація – при якій відбувається зосередження виробництва одних видів продукції в одних країнах(або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції – в інших країнах(чи на їх підприємствах).
Ступінь міжнародної спеціалізації країни визначається двома показниками:
а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації – допомагає визначити коло товарів і галузей, які для даної країни є міжнародно спеціалізованими.
б) експортна квота – показує у якій мірі національна промисловість, окремі її галузі та фірми орієнтуються на зовнішні ринки, і, в той же час, показує ступінь відірваності національного ринку, галузей чи фірм від зовнішних ринків.
Якщо в експорті країни переважає продукція переробної промисловості – це свідчить про високий рівень міжнародної спеціалізації виробництва країни, а перевага в експорті продукції добувних галузей і продукції сільського господарства – свідчить про пасивну роль в міжнародній спеціалізації виробництва.
2. Міжнародна виробнича кооперація – полягає в розвитку міжнародних виробничих зв”язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб”єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.
Основні способи налагодження коопераційних зв”язків:
- здійснення спільних програм – підрядне кооперування та та спільне виробництво.
- договірна спеціалізація – розмежування видів діяльності між суб”єктами
різних країн, щоб не дублювати один одного, а взаємодоповнювати.
- інтегрована кооперація – об”єднання капіталів декількох суб”єктів з різних країн для досягнення окремих, спільно узгоджених цілей. Це створення СП, ТНК та мультинаціональних корпорацій.
2. Міжнародне енергетичне співробітництво.
Обмеженість паливних ресурсів помітно впливає на розвиток міжнародного співробітництва у сфері енергетики. Промислово розвинені країни допомагають добувати природні ресурси(паливно-енергетичні) економічно слабшим країнам. У багатьох випадках паливні ресурси належать великим ТНК індустрально розвинених країн або повністю ними контролюються.
До основних паливно-енергетичних ресурсів відносять: нафту, природний газ, вугілля, уран.
Магістральні напрямки розвитку науково-технічного прогресу в енергетичній сфері:
- відкриття і використання нових видів і джерел енергії(енергія води, вітру, сонця.)
- автоматизація і підвищення енергоозброєності світової економіки.
Співробітництво у сфері енергетики привело, як і в інших сферах, до утворення міжнародних організацій та об”єднань:
а)Організація країн експортерів нафти(ОПЕК), заснована в 1960році, метою створення є захист інтересів основних нафтодобувних країн Азії, Африки та Латинської Америки в конкурентних змаганнях з нафтовими монополіями, а також координація добування та експорту нафти і узгодження цін.
Найбільші запаси нафти є в таких країнах: Саудівська Аравія, Кувейт, Іран.
б)Міжнародне агентство з атомної енергії(МАГАТЕ), створене в 1957році, входить в систему ООН на правах автономного органу, основні цілі:
- розвиток міжнародного співробітництва в обдасті мирного використання атому; запобігання розповсюдження ядерної зброї.
в)Європейське об”єднання вугілля і сталі(ЄОВС) створене в 1951році.
г)Європейське співтовариство з атомної енергії(ЄВРАТОМ) створение в 1957році з метою об”єднання ресурсів атомної енергії, атомної промисловості і науково-технічного персоналу в області ядерної фізики та енергетики.
3.Між