На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Виклад фактичних обставин злочину (реферат), стр. 1

Реферат

на тему:

Виклад фактичних обставин злочину

(фабула справи)

Виступаючи в суді, прокурор зобов'язаний найпер­ше встановити перед судом, чи є злочин в тому, що було здійснено, і який саме. Завдання державного обвинувача — відновити в пам'яті присутніх загальну картину злочину, чіткіше окреслити його основні риси, підготувати слухачів до сприйняття злочинів.

Існує кілька способів викладу фактичних обставин справи: хро­нологічний (так, як установив слідчий), систематичний (так, як цс мало місце в дійсності), змішаний (перший і другий разом).

Прокурори віддають перевагу хронологічному способу викладу фабули справи, ніби відновлюючи обставини в тій послідовності, в якій вони були встановлені у стадії попереднього розслідування і в ході судового слідства.

У справі про випуск недоброякісної продукції прокурор вик­лав обставини таким чином:

«Попереднім і судовим слідством установлено, що директор Та-синського склозаводу Варушкін, головний інженер заводу Жемков і на­чальник відділу технічного контролю Крупеннікова відвантажили ми­нулого року московській парфумерній фабриці «Новая заря» десять партій скляних флаконів (загальною кількістю 984 тисячі штук). Ця продукція у зв'язку з виявленням при її прийомні непомірна великого браку, була повернена заводу-виготувану, де в результаті пересорту­вання визнані повністю непридатними для використання як склота­ра 77 тисяч флаконів, тобто в середньому забраковано 7,8% виробів. Випуск недоброякісної продукції спричинив склозаводу матеріальні збитки на 3958 крб. 31 коп.»

За систематичного викладу обставини справи подаються у такій послідовності, в якій вони мали місце в дійсності. Прикладом є виступ того ж прокурора у справі про вбивство.

«Події, які стали предметом судового розгляду, розгорталися таким чином.

Надвечір 31 жовтня п 'янш Анатолій Виноградов, знаходячись у Будинку культури імені Дегтярьова, в тому самому Будинку культу­ри, де сьогодні йде судовий процес у його справі, повів себе зухвало, брутально, ображаючи своїми вчинками і словами оточуючих.

Запросивши на танок Галину Бушуєву, він допустив вільності в поводженні з дівчиною, а на прохання «танцювати як слід» нецензур­но вилаяв її. Природно, Галина Бушуєва відмовилася танцювати з Виноградовим. Я прикладу наслідувала і Ніна Кузнецова, яку він май­же силою вихопив на танок із групи дівчат.

Виноградов, невдоволений відмовою двох дівчат танцювати з ним, вийшов із Будинку культури і попрямував до свого гуртожитку. На вулиці Куйбишева біля будинку № 15 Виноградов зупинив Ларису Тезіну, яка поспішала додому, і перегородив їй вхід на ганок. Ухопивши за рукав пальто, не давав можливості піднятися вгору східцями. Тезіна просила залишити її у спокої. Виноградов опустив руку, піднявся вище, загородив вхід у двері і почав сипати прокльони на адресу ковровців:

«Дуже не сподобалося, в Коврові люди темні...»

Потім він запропонував Тезіній прогулятися з ним. Відмова Лариси від його пропозиції викликала нову хвилю злості. Виноградов не­сподівано кілька разів ударив Тезіну в обличчя, в живіш, в спину. Тезіна закричала. Розлючений хуліган затиснув рот дівчини долонею і нама­гався відірвати її руки від перил, стягнувши з ганку і примусити си­лою піти з ним. Тезіній удалося вирватися з «обійм» Виноградова і вскочити в будинок.

Залишившись один, Виноградов пішов до свого гуртожитку і зу­пинився біля нього. Було близько 24 годин. На той час із клубу повер­талися додому Тетяна Ісаєва і Галина Бушуева. Дівчата дійшли до автобусної зупинки, зустрілися з Парфеновым і Базановим і разом пішли по вулиці Піонерській. Зупинилися біля школи. Галина запропо­нувала йти далі, але Тетяна, ще не закінчивши розмови з Базановим, затрималася. Галина залишила подругу і пішла одна. У неї не було підстав підозрювати щось недобре. Через кілька хвилин Тетяна розп­рощалася з Базановим і пішла слідом за Галиною.

Потапов і Сомов, які стояли на вулиці проти гуртожитку, в якому жив Виноградов, підтвердили, що через 5—10 хвилин після того, як мимо пройшла Галина Бушуева, вони побачили Тетяну Ісаєву, яка наближалася, і порадили їй догнати подругу. Тим часом до Сомова і Потапова наблизився Виноградов і, не зупиняючись, пішов за Ісаевою. Цей факт установлений на попередньому слідстві і в суді з гра­ничною ясністю. Він визнаний підсудним, зафіксований на очній ставці між Виноградовим і Потаповим. На цьому нитка прямих показань свідків обривається.

Ісаєва залишилась у безлюдному місці наодинці з Виноградовим, а вранці 1 листопада її труп зі слідами насильницької смерті був ви­явлений на полі, прилеглому до Вишневої вулиці» .

Нерідко виклад фактичних обставин справи у звинувачувальній промові поєднується з показом суспільної небезпеки здійсненого злочину. Це підсилює виховний вплив судового процесу, розкри­ває причини й умови, які сприяли вчиненню злочину.

У цій же справ

    вперед >>

© 2006. Все права защищены.