На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Предмет судової промови (реферат), стр. 2

ня фактів, домисли та принципово неправильні судження, допущені учасниками дебатів у своїх промовах (ст. 318 КПК України).

Судові промови впливають на формування внутрішнього пере­конання судді, допомагають суду глибше розібратися у всіх обста­винах справи, всебічно, повно і об'єктивно дослідити ці обстави­ни, установити істину у справі і прийняти правильне рішення 2.

До предмета судової промови в кримінальних справах у суді пер­шої інстанції входять:

• фактичні обставини справи (п. 1 ст. 64, п. 1 ст. 324, ст. 420, п. 1 ст. 448 КПК України) та їх суспільно-політична оцінка;

• аналіз та оцінка доказів (п. З ст. 318 КПК України);

• юридична оцінка установлених фактичних обставин — квалі­фікація злочину (п. 2 ст. 64, п. 2—4 ст. 324, п. 2 ст. 420 КПК України);

• характеристика особи підсудного, а в необхідних випадках й інших учасників процесу (п. З ст. 64, п. 7 ст. 324, п. З ст. 420);

• питання, пов'язані із застосуванням кримінального пока­рання або звільнення від нього (п. З ст. 64, п. 4, 6 ст. 324 КПК України);

• питання, пов'язані з вирішенням цивільного позову (п. 4 ст. 64, п. 9 ст. 324 КПК України);

• інші питання, які вимагають свого вирішення (п. 10—14 ст. 324 КПК України);

• аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочину (ст. 23, 23-2 КПК України).

Предметом судової промови в цивільних справах у суді першої иктешрТ є:

1) фактичні обставини справи;

2) оцінка доказів;

3) пропозиції про застосування того чи іншого закону у справі;

4) пропозиції про винесення окремої ухвали при наявності для цього

підстав (ст. 235 ЦПК України).

Аналіз ст. 27, ЗО ЦПК України дає можливість зробити висно­вок, що предметом доказування виступають:

• обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (підстави позову);

• обставини, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення (підстави заперечення);

• інші обставини, які мають значення для правильного вирі­шення справи. А в цілому — обставини, які повинні бути встанов­лені як підстави для розв'язання спору між сторонами; всі наявні юридичні факти й обставини, що мають значення для справи.

Необхідний склад фактів предмета доказування визначається на підставі норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини. Так, відповідно до ст. 456 ЦК України до складу підстави позову, що є предметом доказування, входять факти, які підтверджують: наявність трудових відносин потерпілого з особою (підприємством), настання каліцтва чи іншого пошкодження здо­ров'я у зв'язку з виконанням потерпілим своїх трудових обов'язків;

настання певної шкоди; наявність збитків та їх розмір; вину органі­зації в заподіянні шкоди.

Труднощі й помилки у визначенні необхідного факту доказу­вання виникають тоді, коли диспозиція норми матеріального права має відносно визначений характер. Це норми, якими врегульовані питання про виселення за неможливістю сумісного проживання, про розподіл майна подружжя та ін., при застосуванні яких повинні враховуватися «груба необережність самого потерпілого», «майнове становище», «інтереси неповнолітніх дітей чи інтереси одного з под­ружжя, що заслуговують на увагу» (ст. 454 ЦК, ст. 29 Кодексу про шлюб і сім'ю та ін.)'.

Виступаючи з судовою промовою в адміністративних справах, учасники розгляду повинні з'ясувати:

• чи було вчинено адміністративне правопорушення;

• чи винна дана особа в його вчиненні;

• чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

• чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення до товариського суду, громадської організації;

• інші обставини, що мають значення для правильного вирі­шення справи (ст. 280 Кодексу України про адміністративні право­порушення).

Предметом судової промови в суді другої інстанції при розгляді справи в касаційному порядку є:

• критика або обгрунтування правильності вироку чи рішення;

• обгрунтування касаційного подання чи касаційної скарги або їх критика;

• аналіз і оцінка додаткових матеріалів;

• пропозиції про винесення певної ухвали касаційної інстанції. Таким чином, до змісту судової промови обов'язково входять ті елементи, які утворюють її предмет. Одначе слід мати на увазі, що на зміст і форму судової промови великий вплив мають харак­тер і обсяг справи, особа ритора, судова аудиторія. Особа промовця і судова аудиторія визначають певну побудову і виклад судової про­мови. Як немає однакових справ і людей, так не може бути і одна­кових судових промов.

Вільне володіння формами судової промови є мистецтво, яке, як і всяке інше мистецтво, може набути у деяких риторів трафарету. Головними в судовій промові є її зміст і думки ритора.

<< назад    

© 2006. Все права защищены.