На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Специфіка інтерпретації поетичного пейзажу в контексті європейської лірики (проблеми художнього перекладу поезії кінця ХІХ – початку ХХ століть)(рефер, стр. 2

шумят золотые,

Простор без конца и без края,

Боры вековые густые

Друг другу там тайны вверяют.

(5, 50)

Хвилюють лани золотії

Здається, без краю, аж знову

Бори величезні, густії

Провадять таємну розмову.

(4,.93)

Система дескрипторів у художньому перекладі з української мови на російську може залишатися практично незмінною. На наш погляд, це пов'язано з історією розвитку української мови і культури, їхніх тісних стосунків з російською літературою та культурою. Приклад того, як система дескрипторів у процесі перекладу майже не змінюється, спостерігаємо в наступному уривку:

Ярко широкая даль розовеет

Где луч прольётся искристый,

Только лишь глянешь на запад, туман там синеет,

Вот он клубится, росистый.

(5, 51)

Світлом рожевим там степ паленіє,

Промінь де ллється іскристий,

Тільки туман на заході суворо синіє,

Там заляга він росистий.

(4, 93)

Принагідно зазначимо, що такий яскравий дескриптор, як "паленіє" і пов'язаний з дескриптором "синіє" прислівник "суворо" не були відображені у перекладі. Частина колористичних визначень у поетичному пейзажі при перекладі губиться, навіть у споріднених мовах.

Постійний епітет "ясне", що виступає дескриптором у поетичному пейзажі, та дескриптор-фразу "грає вогнем, променіє" О.Прокоф'єв не вживає у перекладі. Основний термін кольору він передає дескриптор-фразою "огнём засверкало", а словосполучення "світлом рожевим", що несе в собі найтонші відтінки кольорів, які спостерігаються (як кольорові рефлекси) у навколишньому середовищі, перекладач не вживає зовсім. На наш погляд, від цього певною мірою втрачає той колористичний настрій, що ми знаходимо, читаючи оригінал:

Сонечко встало, прокинулось ясне.

Грає вогнем, променіє.

І по степу розлива своє світлонько красне, –

Світлом рожевим там степ паленіє,

(4, 93)

Солнце проснулось, солнышко встало

Всё озаряет и греет

И по степи разливаясь, огнём засверкало –

Степь от него пламенеет.

(5, 50)

Основний термін кольору "синє" спостерігаємо і в російському перекладі, але складний дескриптор "красним-ясним", що містить у собі основний термін кольору, перекладач змінює на дескриптор "золотими":

Синє море чудово так грає,

Його сонечко пестить кохано,

Красним-ясним промінням вітає.

(4, 94)

Море синее плещет, играет,

Его солнышко, встав из тумана,

Золотыми лучами встречает.

(5, 52)

Іноді перекладач використовує більшу кількість дескрипторів, ніж цього потребує поетичний контекст. Це робиться тоді, коли виникають труднощі з перекладом фрази, для якої не вдається знайти еквіваленту в мові перекладача, або виникають складнощі з підбором рими.

Так, у перекладі М.Комісарова поезії Лесі Українки "Тиша морська" знаходимо:

И волна скользит на берег

Вся жемчужно-голубая;

Кто-то лодочкою правит –

Вьётся тропка золотая.

(5, 99)

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем, –

В'ється стежка злотиста.

(4, 100)

Дескриптор "перлиста" перекладається на російську мову ускладненим (проте все ж таки дескриптором, що утворюється за допомогою основного кольорового терміну) "жемчужно-голубая". Дескриптори "злотиста" і "золотая" збігають і тому колористичне відчуття від моря, що блищить під сонцем, при перекладі не змінюється.

Поетичний пейзаж І.Франка "Гримить! Благодатна пора наступає..." спостерігаємо у перекладі М.Ушакова. Дескриптор-епітет "темная" цілком перенесено з оригіналу. Це не дивно, тому що в російський мові є саме такий аналог:

Гримить! Благодатна пора наступає,

Природу розкішная дрож пронимає,

Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер над нею гуляє бурхливий,

І з заходу темная хмара летить –

Гримить!

(6, 26)

Гремит! Благодатная ближе погода,

Роскошною дрожью трепещет природа,

Живительних ливней земля ожидает,

И ветер, бушуя, над нею гуляет,

И с запада тёмная туча летит –

Гремит!

(7, 10)

У поезії "Розвивайся, лозо, борзо...", що перекладена М.Брауном, губиться сталий епітет, що позначає колір, – епітет "зелена":

Розвивайся, лозо, борзо,

Зелена діброво!

(6, 28)

Распускайся, развивайся,

Роща молодая!

(7, 13)

Епітет "молодая" можна розглядати і як дескриптор, але тільки у тому випадку, коли він пов'язаний з текстом оригіналу. Для дескриптора "помертвіла" перекладачем знайдено аналог:

Ожив

<< назад    вперед >>

© 2006. Все права защищены.