На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Премії в галузі літератури(реферат), стр. 2

іж народами» за 1959 рік був удостоєний О.Є.Корнійчук. Указом президії Верховної Ради СРСР від 8 березня 1961 р. Комітетові по Міжнародних Ленінських преміях було надано право щорічно присуджувати до 5 премій. Особам удостоєним Міжнародної Ленінської премії вручався Диплом лауреата, золота нагрудна медаль із зображенням Леніна і грошова премія у розмірі 25 000 крб. Постанова Комітету про присудження Міжнародних Ленінських премій за попередній рік публікувалася 1 травня.

У 1964 році Комітет по Ленінських преміях у галузі науки і техніки при Раді Міністрів СРСР серед найвидатніших робіт постановив присудити Ленінську премію Ф.Я.Приймі за книгу «Шевченко і російська література ХІХ ст.», 1961; Є.П.Кирилюку за книгу «Т.Г.Шевченко. Життя і творчість», 1959; Є.С.Шабліовському за книгу «Т.Г.Шевченко і російські революційні демократи», 1962; І.Д.Назаренку за книгу «Суспільно-політичні, філософські, атеїстичні та естетичні погляди Т.Г.Шевченка», 1961; М.І.Новикову за книгу «Суспільно-політичні і філософські погляди Т.Г.Шевченка», 1961.

Державних премій колишнього СРСР були удостоєні понад 30 українських письменників, які жили на території колишньої УРСР. Серед них О.Корнійчук 5 разів за п’єси «Платон кречет» і «Богдан Хмельницький» (1941), «В степах України» (1942), «Фронт» (1949), «Калиновий гай» (1954); тричі удостоєні А.Малишко за поему «Прометей» і збірку «Лірика» (1947), за книгу «За синім морем» (1951) та цикл віршів «Дорога під яворами» із однойменної книги (1969); О.Гончар за романи «Альпи» і «Голубий Дунай» (1948), «Злата Прага» (1949) та роман «Твоя зоря» (1982); В.Василевська (1943, 1946, 1952); двічі цієї премії були удостоєні М.Рильський (1943, 1950), М.Бажан (1946, 1949), О.Довженко (1941, 1949); по одному разу удостоєні П.Тичина (1941), Л.Первомайський (1946), В.Сосюра (1948), Ю.Яновський (1949), Н.Рибак (1950), С.Олійник (1950), М.Стельмах (1951), В.Собко (19561), П.Воронько (1951), Я.Галан (посмертно, 1952), І.Муратов (1952), М.Нагнибіда (1975), П.Загребельний (1980), О.Коломієць (1980), І.Драч (1983), В.Коротич (1985), Ю.Мушкетик (1987), В.Бєляєв (1974), а також П.Вершигора, В.Добровольський (1949), М.Дубнов (1970), В.Попов, І.Рябокляч (1949), Б.Чичибабін (1990).

Державні премії були встановлені і в колишніх союзних республіках: в РРФСР ім.М.Горького (присуджувалися три премії щорічно в грудні з 1966 року), в УРСР ім.Т.Шевченка (три премії з 1962 року), в БРСР ім.Янки Купали і Якоба Коласа (з 1966 року переіменована в Державну премію БРСР, присуджувалися неперіодично до 1 січня — дня утворення Білоруської РСР), в Узбецькій РСР ім.Хамзи (в 1967 році встановлено чотири премії, які присуджувалися щорічно 27 жовтня – в день утворення Узбецької РСР), в Грузинській РСР ім.Шота Руставелі (переіменована в Державну в лютому 1968 році, встановлено 4 премії, які присуджувались щорічно, а з 1971 року раз у два роки 25 лютого – в день встановлення Радянської влади в Грузії), в Казахській РСР ім.Абая (заснована в 1964 році, щорічно присуджувалося 2 премії до дня утворення Казахської РСР – 5 грудня, а з 1968 року присуджувалася раз в два роки)...

Найвища премія українським митцям Державна премія Української РСР ім.Т.Г.Шевченка заснована постановою РМ Української РСР № 646 від 20 травня 1961 року з метою увічнення пам’яті великого кобзаря і сприяння дальшому розвитку української літератури і мистецтва, як республіканська Шевченківська. Було встановлено спочатку 3 щорічні премії за видатні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва і кінематографії в розмірі 2 500 крб. кожна. Лауреатові премії ім.Т.Г.Шевченка вручався диплом, золотий нагрудний знак із зображенням поета і грошова частина.

Премії ім.Т.Г.Шевченка присуджувалася за високоідейні і високохудожні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики і кінематографії та театральні вистави, які створені митцями республіки і здобули широке громадське визнання. Як правило, вони повторно не присуджувалися.

Кількість премій змінювалась від трьох, чотирьох, семи до десяти (1993, 1994, 1996), тринадцяти (1993). Головою комітету були також М.Шамота, А.Пащенко, П.Загребельний, М.Орлюк, Б.Патон, Б.Олійник, О.Гончар (1992), В.Яворівський (1996), І.Дзюба.

Деякі письменник Григорій та Григір Тютюнники, В.Земляк, В.Стус, Б.Антонечко-Давидович, І.Багряний, В.Симоненко, Г.Кочур, Б.Нечерда удостоєні посмертно. Цією премією відзначені також громадяни Росії: М.Тихонов, Л.Большаков, митці: вчені діаспори (Канада, США), представники інших національностей.

Тоді ж було затверджено «Положення про премії імені Т.Г.Шевченка». Постановою від 18 листопада 1961 р. було визначено склад урядового Республіканського комітету по преміях ім.Т.Г.Шевченка у кількості 25 чоловік. Першим головою комітету призначений О.Корнійчук, заступником – Л.Новиченко. Президія Верховної Ради УРСР указом від 18 листопада 1961 р. затвердила зразок і опис медалі лауреата премії ім.Т.Г.Шевченка.

Рішення Урядового

<< назад    вперед >>

© 2006. Все права защищены.