РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ (1928-1938 pp.)
Поняття "модернізація" означає оновлення, зміну у відповідності з новітніми, сучасними вимогами. Радянський уряд і більшовицька партія вважали, що необхідно модернізувати СРСР (і Україну) Засади, напрямки, принципи І засоби здійснення політики модернізації країни були визначені і розроблені партійними з'їздами, конференціями і пленумами ЦК ВКП(б)*.
Радянська модернізація складалася з трьох реформ:
індустріалізації (створення передової промисловості); колективізації (створення колгоспів, радгоспів);
культурної революції (підвищення культурного рівня, освіченості населення; поширення соціалістичної ідеології).
Індустріалізація України
Методи проведення індустріалізації
Економічні досягнення індустріалізації
•
• Планування здійснення індустріалізації по п'ятирічкам (п'ятирічним планам). Перша п'ятирічка розпочалася в 1928 р.
• Зосередження керування економікою в вищих органах влади — ЦК ВКП(б) і ВРНГ (Вищій Раді Народного Господарства).
• Обов'язковість виконання рішень ВКП(б) і ВРНГ
• Збільшення податків з селянських господарств, випуск облігацій на Індустріалізацію (розповсюджувались серед населен-ня примусово). Економія на всіх соціальних сферах (охорона здоров'я, освіта, житлове будівниц-тво) з метою накопичення грошових ресурсів для індустріалізації.
• Розвиток патріотичного ставлення до індустріалізації (соціалістичне змагання, перевиконання планів, суботники тощо).
• Використання праці в'язнів на будівництві об’єктів індустріалі-зації.
• Репресії проти супротивників індустріалізації (здебільшого уявних).
• Створена сучасна промисловість, що забезпечувала незалежність країни від імпорту верстатів, устаткування, чавуну, заліза, сталі та ін.
• Будівництво на території України заводів - гігантів: "Запоріз-сталь"; "Криворізсталь"; "Азовсталь", Дніпроалюмінієвий, Краммашстрой; Харківський тракторний завод та інші.
• Докорінна реконструкція старих заводів: (Луганський паровозобудів-ний; Макіївський, Дніпропетровський, Дніпродзержинський металургійні та ін.).
• Будівництво Дніпрогесу — найкрупнішої в Європі електростанції.
• Будівництво потужних електростанцій (Зуєвська, Штерівська, Харківська, Київська, Дніпродзержин-ська та ін.).
Вже наприкінці 30-х років, внаслідок індустріалізації, Україна посіла друге місце в Європі (після Германії) по виплавці чавуну, четверте місці в світі по видобутку вугілля. По виробництву металу і машин Україна випередила Францію, Італію.
В той же час блискучі успіхи індустріалізації не могли приховати негативні і навіть трагічні наслідки здійснення цієї складової частини модернізації.
Негативні соціально-економічні наслідки індустріалізації
· Формування директивно-планової економіки (без урахування законів ринку). Зростання ролі партії в державі (бо саме партія реально керувала економікою).
· Відставання легкої і харчової промисловості, тому що цим галузям приділялося значно менше уваги, аніж важкій індустрії.
· Будівництво об'єктів важкої індустрії йшло нерівномірно на теренах України (і інших республік), що викликало відставання частини регіонів в економічному розвитку.
· Індустріалізація безпосередньо не підвищила добробут народу.
· За роки індустріалізації від тяжких умов праці, голоду, хвороб, репресій загинули десятки тисяч людей.
Колективізація сільського господарства почалася ще в 1918-1919 pp. Як правило, у колгоспи, радгоспи, комуни селяни вступали добровільно, примусові заходи не набули ще масового характеру. Значна частина селян зоставалася самостійними господарями.
В 1928 р. Й.Сталін став ініціатором проведення суцільної колективізації. На його думку, що була підтримана більшістю ЦК ВКП(б), колективізація мала створити умови для прискореного завершення індустріалізації. Вважалося, що колгоспи зможуть забезпечити країну великою кількістю дешевого хліба. Крім того, в ході колективізації передбачалося вирішити ще одну, вже суто політичну проблему, — ліквідувати прошарок заможного селянства, що не підтримувало радянську владу.
Основні етапи колективізації
Етап
Зміст етапу.
1928р.
Уряд СРСР ухвалив рішення в стислі строки провести суцільну колективізацію.
1929р.
Пленум ЦК ВКП(б), який відбувся у листопаді, визначив, що колективізацію в Україні слід завершити восени 1931 — навесні 1932 pp.
1930р. (січень — березень)
Партійно-державний апарат України почав застосовувати примусові заходи колективізації. В колгоспи було зараховано 75% селянських господарств з реманентом, худобою, кіньми та ін.
1930р. (березень)