На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Життя і творчість Шота Руставелі (контрольна), стр. 2

біографії Шота Багратіоні збігається з тим, що твердять про автора славесної поеми народні перекази і слова самої поеми, дещо не збігається. Професор Інгороква вказує на сваволю переписувачів книг, які залюбки додавали до переписи. Так було й з текстом Руставелієвої поеми “Витязь в тигровій шкурі”.

Шота Руставелі стояв близько до центру грузинського політичного життя, а також політичного міжнародного життя, яким був двір цариці Тамари. В свою поему він вклав історичний досвід, свідком і учасником якого був сам. Взагалі, головне джерело свідчень про нього – пролог поеми, присвячений цариці Тамарі (1184 - 1213), в якому Руставелі возвеличує і оспівує царицю і її чоловіка Давида Сослані. Десь близько 1187 року – не раніше 1184 і не пізніше року 1207 – Шота створив свого “Витязя в тигровій шкурі”. В тексті поеми є ряд історичних та літературних вказівок, що дають змогу більш-менш точно визначити ті роки, коли вона могла бути написана. “Витязь в тигровій шкурі” мав бути написаний, в усякому разі, до 1213 року – до року смерті Тамари, що її так гаряче оспівує поет.

Народна легенда оповідає, що поет був відзначений Тамарою, яка висунула його на значну придворну посаду царського бібліотекаря. Коли Руставелі приніс Тамарі свого “Витязя в тигровій шкурі”, то цариця, вшановуючи поета, дала йому на відзнаку золоте перо, щоб носити на шапці. З цим пером і зображують Руставелі всі художники. Поет нібито закохався в царицю і не зміг приховати своїх почуттів. Тамара розгнівалася, Шота повинен був тікати з батьківщини. Притулок він знайшов у Єрусалимі, в монастирі св. Хреста. Установлено у 1960 році, що Шота реєстрував і розписав грузинський монастир св. Хреста. Він, мабуть, став ченцем даного монастиря, але монастирська братія не забула про значну роль, яку відіграв їхній брат на далекій батьківщині, і в пишних шатах його було змальовано на надмогильній фресці, і бучним титулом вазіра було оздоблене його ім'я в заупокійній згадці. Рік смерті Шота Руставелі невідомий, скоріше за все десь між 1212-1216 р. Знайдена в Хрестовому монастирі фреска, а також заупокійна згадка в монастирській книзі – ці два документи дають підстави більш-менш певно твердити, що автором славнозвісної поеми був Шота Багратіоні.

На фресці грузинською мовою написано, що похований Шота просить Бога зласкавитися над ним, а зображена там людина в грузинському одязі світського вельможі – єдиний правдивий портрет великого грузинського поета.

2. Безсмертна поема

“Витязь в тигровій шкурі” – не перший твір Руставелі: він сам зізнається, що продовжує оспівувати ту, котру оспівував і раніше. Поема відмічена печаткою високої творчої зрілості автора.

В пролозі два рази згадується автор поеми Руставелі (точніше Руствелі), що означає володар Руставського замку або “виходець із Рустава”. Ім’я поета – Шота засвідчено в іконографічних літературних пам’ятках починаючи з ХІІІ століття.

“Витязь в тигровій шкурі” – поема про любов і дружбу. ЇЇ сюжет розгортається на великі географічні території; персонажі поеми – представники різних народів (в тому числі і вигаданих). Події відбуваються динамічно і легко. Автор, вміло користуючись прийомом сюжетного маскерування, правдиво зобразив різноманітну і складну дійсність Грузії ХІІ століття, виказав свої релігійно-філософські і соціально-політичні погляди. Не дивлячись на складний сюжет “Витязь в тигровій шкурі” – композиційно довершений, поетичний твір, котрому із суворою симетричністю поєднується два основні цикли розповідей – індійський і арабський. В розвитку сюжетної дії Руставелі глибоко розкриває характери персонажів, їхній багатий духовний світ. Поглиблена психологічна характеристика героїв і яскраве зображення внутрішньої суті явищ – риси творчого новаторства Руставелі. Він створив борців за торжество справедливості і щастя. Персонажі поеми являють собою образи людей того часу. Героїнь поеми красуню Нестан – Джон, цнотливу і розумну охоплює дух бунтівного протесту, коли вона дізнається, що її чекає шлюб з нелюбом. Вона мужньо переносить неволю в Каджетській вежі, що являється символом тиранії. Боротьба трьох витязів – побратимів за її визволення увінчалося повною перемогою: Каджеті з зруйновано, Нестан Дариджан визволено із “щелепи змія”, справедливість торжествує. Оптимістична ідея перемоги справедливості, добра над злом лежить в основі поеми: людина може добиватися повного щастя на землі.

Шота Руставелі розрізняє три види любові. Перший – “божественна”, найбільш висока любові. Але автор також за возвеличену земну любов, за глибоке людське почуття, і категорично заперечує грубу, розпустну любов:

Незбагнена таємниця є в міджунуровім коханні,

І до нього не рівняти любодійництва погані;

Хіть-одне, кохання – інше, поміж них безодні й хлані,-

Їх не плутайте, вслухайтесь в ці поради, мною дані!

Теорію любові, викладену в пролозі, Руставелі творчо обґрунтовує в самій поемі. Розуміння любові пов’язане з

<< назад    вперед >>

© 2006. Все права защищены.