На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Мислення (реферат), стр. 1

Мислення

В будений день в спілкувані людей дуже часто використовується термін “логіка” але врозумінні з таким феноменом як людське мислення. Усім відомі словосполучення “логіка мислення”, “жіноча логіка”, “де ж логіка?” тощо. У даному випадку слово “логіка” вживається для позначення обгрунтованості, доведеності положень, які висуває людина. Тут можна говорити про логіку як характеристику людського мислення.

Мислення – це розумовий процес, у ході якого на основі вже наявних знаь отримують нове знання. Вихідні відомі висловлювання, з яких виводиться нове знання, називаються засновниками мислення. Висловлювання, отримане логічним шляхом із засновників, називається висновком мислення.

Розглянемо наступний приклад, який вже став класичним:

(1) Усі люди є смертними.

Сократ – людина.

Сократ є смертним.

У цьому мисленні висловлювання “Усі люди є смертними” і “Сократ – людина” – це засновки, а висловлювання, яке стоїть нижче, – “Сократ є смертним” – це висновок.

На практиці люди частіше за все не мислять за схемами, які наведені як приклади. Їм притаманно опускати або засновки, або деякі висновки мислення. Однак для того, щоб дати логічний аналіз якогось мислення, йогго перш за все необхідно відновити у повному обсязі, тобто виявити всі йог засновки і висновки.

Мислення бувають правильними і неправильними. У пра­вильному мисленні висновок випливає із засновків із логі­чною необхідністю. Загальна схема такого мислення виражає логічний закон, у ньому дотримуються усі правила логіки.

Мислити логічно правильно — це означає мислити у відповідності із правилами і законами логіки.

Мислення, в яких допущені логічні помилки внаслідок недотримання законів та правил логіки, називаються непра­вильними. Логічні помилки у процесі мислення можуть при­пускатися як ненавмисно (через незнання), так і навмисно, з метою введення в оману опонента, обгрунтування неправдивого твердження, якоїсь нісенітниці тощо. У першому випадку логічна помилка називається паралогізмом, у другому — софізмом. Відмінною рисою софізму є те, що він, будучи неправильним мисленням, видається за правильне.

Софізми відомі ще з давнини. Такими мисленнями ши­роко користувалися у своїй практиці софісти. Саме від на­зви цих людей і походить назва «софізм». Деякі з таких мислень навіть увійшли в історію. Так, ще з античних ча­сів відомий софізм «Рогатий»:

–Що ти не втрачав, то ти маєш.

–Роги ти не втрачав.

–Отже, в тебе є роги.

Це мислення з першого погляду здається правильним. Але у ньому допущено логічну помилку, яку людина не зна­йома з логікою навряд чи зможе одразу винайти.

Основним завданням логіки є аналіз правильних мислень. Фахівці з логіки прагнуть виявити та дослідити схеми таких мислень, визначити їх різні типи і т. ін. Неправильні мислення в логіці аналізуються лише з точки зору тих по­милок, які в них допущено.

Характерні риси правильних мислень

Правильні мислення

– висновок випливає із засновків з логіч­ною необхідністю

– загальна схема та­кого мислення ви­ражає логічний за­кон

– у ньому дотриму­ються усі правила логіки

Принцип логіки. Якщо мислення побудовано правильно і при цьому воно спирається на істинні засновки, тоді ви­сновок такого міислення буде завжди безумовно істинним.

Характерні риси неправильних мислень

Неправильне мислення

– висновок не вип­ливає із засновків з логічною необ­хідністю

– загальна схема та­кого мислення не виражає логіч­ний закон

– у ньому можуть не дотримуватися правила логіки

Неправильні мислення призводять до логічних помилок

–паралогізми (ненавмисні (через незнання) помилки)

–софізми (навмисні помилки)

Слід зазначити, що логіка не займається визначенням іс­тинності та хибності засновків та висновків мислень. Але в логіці існує таке положення: якщо мислення побудоване правильно (відповідно до правил та законів логіки) і при цьому воно спирається на істинні засновки, то висновок та­кого мислення завжди буде безумовно істинним. В інших випадках істинність висновку не може бути гарантована.

Так, якщо мислення побудоване неправильно, то, на­віть незважаючи на те, що його засновки — істинні, висно­вок такого мислення може бути в одному випадку — істинним, а в другому — хибним.

Розглянемо для прикладу такі два мислення, які побу­довані за однією неправильною схемою.

(1) Логіка—наука.

Алхімія — не логіка.

Алхімія — не наука.

(2) Логіка — наука.

Право — не логіка.

Право — не наука.

Очевидно, що у першому мисленні висновок є істин­ним, але в другому — він хибний.

Так само не можна гарантувати істинність висновку мислення, коли хоча б один із його заснов

    вперед >>

© 2006. Все права защищены.