РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
АСТРОНОМІЯ І ПРИРОДОЗНАВСТВО
Астрономія — наука про небесні явища, про Всесвіт, про світобудову — належить до найдавніших природничих наук.
Свого часу було досить поширеним уявлення про те, що астрономія — це абстрактна наука, відірвана від дійсності і в кращому випадку така, що покликана задовольняти лише природну допитливість людини стосовно будови того світу, в якому ми живемо.
Однак подібна думка є глибоко помилковою. Саме виникнення астрономії тісно пов'язане з практичними потребами наших далеких предків, яким потрібно було орієнтуватися в просторі, мандрувати, вимірювати час, складати календарі, визначати найсприятливіші строки початку й завершення сільськогосподарських робіт. Розв'язувати ці життєво важливі завдання допомагали людині спостереження за небесними світилами.
«Спершу астрономія, яка вже через пори року абсолютно необхідна для пастуших і землеробських народів»,—- зазначав Кант Е., аналізуючи послідовний історичний розвиток різних галузей природознавства.
Про зв'язок спостережень небесних світил з практичним життям і про їх вплив на суспільні процеси писав і Коперник: «...необхідність обчислювати періоди підвищення і спаду води в Нілі створила єгипетську астрономію, а разом з тим панування касти жерців як керівників землеробства».
І надалі астрономія завжди розвивалася відповідно до практичних потреб людей, з розвитком матеріальних
умов життя суспільства. І хоча багато практичних завдань, які розв'язувалися за допомогою астрономічних спостережень, зараз найчастіше розв'язуються засобами радіотехніки й радіоелектроніки, наука про Всесвіт і сьогодні якнайтісніше пов'язана з людською практикою.
Особливо важливого значення набирають астрономічні дослідження в наш час, в епоху науково-технічної революції. Справа в тому, що фізика наших днів (а як відомо, ця наука є фундаментом науково-технічного прогресу) дедалі більшою й більшою мірою потребує досліджень екстремальних станів матерії: величезних тисків, надвисоких температур, космічного вакууму, надпотужних магнітних полів, процесів, що супроводжуються виділенням великої кількості енергії.
Досягнення подібних станів в умовах земних лабораторій, принаймні за існуючого рівня експериментальної техніки, є завданням, важким для розв'язання. Але е лабораторія, в якій подібні та інші незвичайні стани матерії реально існують і в принципі можуть бути досліджені. Це нескінченно різноманітна лабораторія Всесвіту. І не випадково відомий радянський фізик, академік Л. Арцимович заявляв, що астрофізиці належить майбутнє в сучасному природознавстві.
Можна вважати, що одним з найважливіших законів розвитку людського пізнання є безперервне розширення тієї царини природних процесів і явищ, звідки черпається потрібна інформація. Людина почала вивчати природу з дослідження безпосередньо оточуючих її явищ, що характеризуються просторово-часовими масштабами порядку сантиметрів і секунд, а потім розширила коло досліджуваних явищ з одного боку в царину мікропроцесів (просторово-часові масштаби порядку 10~13 — 10~17 см і 10~27 с), а з другого боку — в царину мегапроцесів (просторово-часові масштаби порядку мільярдів світлових років і мільярдів років).
І цілком закономірно, що за останні десятиріччя астрофізичні дослідження зумовили цілий ряд видатних відкриттів, що значно розширили ваші уявлення про фізику світобудови, про закономірності будови матерії.
Наука значно просунулася вперед у вивченні Всесвіту, писав віце-президент АН СРСР, академік В. Котельников. Фундаментальні відкриття сучасної астрофізики, пов'язані з можливостями спостереження в нових діапазонах електромагнітних хвиль, прояснили деякі аспекти еволюції зір, галактик, Всесвіту. Подальший розвиток астрономічних спостережень як з поверхні Землі, так і за допомогою космічних кораблів та штучних супутників дасть змогу здобувати дедалі повнішу інформацію про багато явищ у ланцюгу космічної еволюції, про загадкові астрофізичні об'єкти.
Ось чому розвитку астрономії, і в першу чергу астрофізики, приділяється в нашій країні така велика увага. Зокрема, за останні роки в Радянському Союзі створено кілька унікальних астрофізичних комплексів. Серед них найбільший у світі шестиметровий телескоп, радіотелескоп РАТАН-600, який за деякими показниками е єдиним у світі, а також семидесятиметровий радіотелескоп у Криму. Астрономічні дослідження становлять також важливу частину програми, здійснюваної за допомогою радянських автоматичних і пілотованих космічних апаратів, у тому числі й орбітальних станцій «Салют».
«Технічне переозброєння астрономії — зовсім не дешева справа.
Вартість сучасного великого оптичного чи радіотелескопа з усіма потрібними для роботи аксесуарами,— зазначає член-кореспондент АН СРСР Й. С. Шкловський,— обчислюється багатьма десятками мільйонів карбованців, а якщо