Реферат

Японія

Економіко-географічна характеристика країни.

Площа - 372 тис. км2.

Населення ~ 125 млн чоловік.

Столиця - Токіо.

Японія - економічно найрозвинутіша країна Азії. Наявність значного економічного потенціалу, високі темпи економічного зростання, вигідне геополітичне положення в північно-західній частині Тихого океану дають підставу вважати цю країну одним із найважливіших центрів світового господарства. Японія має потужну промисловість з найновішими технологіями, значні валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції в системі міжнародних економічних відносин. У другій половині XX ст. вона пройшла період небаченого в її історії економічного піднесення і вступила в етап постіндустріального розвитку. Країна розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Це морська країна, для якої Тихий океан - найбільш універсальна та зручна дорога у всі кінці світу.

Японія - конституційна монархія. Сучасний державний устрій визначається конституцією 1947 року, основні положення якої відкривають широкі можливості демократії в країні. В адміністративному відношенні Японія поділяється на 43 пре­фектури (кен), три столичних округи - Токіо (столиця Японії), Осака та Кіото (стародавня столиця країни) і губернаторство Хоккайдо.

Природно-ресурсний потенціал. Острови Японського архіпелагу, геологічною основою яких є підводні гірські хребти, простягаються дугами вздовж східного уз­бережжя Азії. Основна дуга складається з чотирьох островів: Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хоккайдо. Територія островів знаходиться в активному сейсмічному районі, де насті землетруси. 3/4 території островів займають гори та місцевості з дуже пересіченим рельєфом. На островах - понад 200 вулканів, серед них - 40 діючих, в тому числі і Фудзі, що є символом країни. Господарська діяльність зосе­реджена на порівняно невеликих за площами рівнинах, серед яких значні на о.Хонсю - Канто (на ній розташована столична агломерація), Кінкі (розміщуються Оса­ка, Кіото), Нобі (розташована агломерація Нагоя), Етіго; на о.Кюсю - Тікуго (міста, Фукуока і Кітакюсю); на Хоккайдо - Ісікарі.

У надрах Японських островів трапляються хімічні елементи майже всієї таб­лиці Менделєєва, але родовищ промислового значення вкрай мало. Достатньо для внутрішніх потреб видобувається тіль­ки вапняків і сірки, дуже мало - ву­гілля, свинцево-цинкової і мідної руди, золота.

Вся територія країни перебуває в зоні активної діяльності мусонів. Літ­ній мусон супроводжується опадами на східних схилах гір, а зимовий несе хо­лодні повітряні маси з Сибіру і спричи­няє сильні снігопади на Хоккайдо і на узбережжі Японського моря. Навесні і восени в Японію приходять тропічні циклони. Весною вони приносять теплі дощі, а з серпня по жовтень - тропічні урагани (тайфуни). Дощі живлять чис­ленні річки, що мають значний енерге­тичний потенціал, воду їх використо­вують для зрошення.

Японія - зелена країна, її гори на півдні вкриті субтропічними, в цент­ральній частині - мішаними, на пів­ночі - хвойними лісами. Проте біль­шість лісів країни - штучні насаджен­ня, а ландшафти дуже змінені діяль­ністю людини (мол. 105).

Населення. Територія Японських островів - одна з найбільш густо засе­лених у світі. Переважна більшість на­селення країни розміщується на вузь­ких смугах прибережних рівнин. Сис­теми розселення в зонах Токіо - Йоко­гама, Осака - Кобе - Кіото, Нагоя, пів­нічної частини Кюсю (Кітакюсю - Фу-куока) являють собою великі багато­мільйонні агломерації (мал. 106). Вздовж головної транспортної осі краї­ни, що з'єднує ці агломерації, виникло одне із найпотужніших у світі зосере­джень промисловості та інших видів економічної діяльності, за яким закрі­пилася назва «Тихоокеанський про­мисловий пояс Японії». У східній час­тині цього поясу від Токіо - Йокогама до Осака - Кобе склався другий у світі а кількістю населення мегалополіс -Токайдо (понад 65 млн чоловік).

Мал. Токіо – столиця і найбільше місто Японії

Господарство. Сучасна Японія має динамічні продуктивні сили, в яких неста­ча природних ресурсів компенсується високим рівнем кваліфікації і культури праці робочої сили, активним і гнучким використанням капіталу та сучасних методів ор­ганізації виробництва, високим рівнем розвитку науки і техніки. Держава і підприємці проводять активну діяльність на світовому ринку. І Економіка Японії після Другої світової війни пройшла два етапи розвитку. В ІО-60-ті роки склалися чи не найсприятливіші умови розвитку за всю історію Японії. Інтенсивно використовувалася висококваліфікована і водночас ще дешева робоча сила, активно впроваджувалися найновіші досягнення світового науково-технічного прогресу, відбулися реорганізація капіталу, аграрні реформи на селі. Скористалась Японія і заощадженням на воєнних витратах, що вивільнили додат­кові кошти, сприятливою кон'юнктурою на світових ринках дешевої сировини.

У 70-80-ті роки