На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Японія. Економіко-географічна характеристика (реферат), стр. 2

сприятливі чинники попередніх десятиліть вичерпали себе. Тільки кваліфікована робоча сила (але тепер уже одна з найдорожчих у світі) як і раніше відіграє важливу роль. Японія від практики залучення іноземних тех­нологій перейшла до інтенсивного розвитку власних наукових досліджень.

Нині країна має трудові ресурси з високим рівнем професійної підготовки, куль­тури праці та професійної мобільності. Рівень продуктивності праці - один з найвищих у світі. Господарство має сучасну технічну оснащеність, використовує сучасне Устаткування і сучасні технології виробництва. Проблема нестачі місцевих Природних ресурсів розв'язується шляхом впровадження енерго - та ресурсозберігаю­чих технологій у поєднанні з гнучкою політикою на зарубіжних ринках сировини. Як основні внутрішні ресурси розвитку використовуються ті можливості, які надає науково-технічний прогрес. Зовнішні ресурси розвитку утворюються за рахунок реалізації на світових ринках високоякісної і конкурентоспроможної продукції наукоємних галузей господарства, науково-технічної інформації та експорту капіталу. Промисловість. Становим хребтом японської промисловості стали по­тужні корпорації, які входять до великих фінансово-монополістичних груп: Фуйо, Міцубісі, Сумітомо, Міцуї, Дайіті тощо. Основні виробництва зосереджені в руках окремих великих концернів. Але водночас важливу роль відіграє діяльність і чис­ленних малих та середніх підприємств.

Японська промисловість активно пов'язана зі світовими ринками. З одного боку, для її потреб довозиться 79 % необхідного вугілля, 99 % нафти, 98 % залізної руди, 70 % лісу, 100 % фосфатів, бокситів, бавовни, вовни тощо. З дру­гого боку, на експорт іде половина вироблених автомобілів, майже 90 % годин­ників, 95 % відеомагнітофонів, 75 % копіювальних машин, понад 50 % те­левізорів та калькуляторів, понад 40 % верстатів тощо.

В Японії висока територіальна концентрація виробництва. В межах «Тихо­океанського промислового поясу", територія якого становить тільки 1/4 частину площі країни, виробляється 4/5 промислової продукції Японії. Зона мегало­полісів, особливо агломерації Кейхін (Токіо - Йокогама), Хансін (Осака, Кобе, Кіото), Тюкьо (Нагоя) є зосередженням наукоємних виробництв.

Важливою рисою географії важкої промисловості стало формування великих міжгалузевих комплексів-комбінатів. Найпотужніші об'єкти виникли по сусідству з трьома головними агломераціями. Наприклад, в агломерації Кейхін - це комбіна­ти в Йокогама, Кавасакі, Гоі, Касіма; в Хансін - комбінати в Хіробата, Сакаї, Анегасакі; біля Нагої - комбінати в Йоккаіті. Ланцюжок комбінатів виник на узбе­режжі Внутрішнього Японського моря: Мідзусіма, Івакуні, Токуяма, Оіта тощо.

Японія - лідер світової чорної металургії (98 млн тонн сталі в 1994 році). Тут діють майже два десятки металургійних заводії? повного циклу, найбільші - у Ка­васакі, Тіба, Токай, Хіробата, Фукуяма, Кітакюсю. В хімічній промисловості осно­ву галузі становлять 16 нафтохімічних комплекси?; найбільші - у Касіма, Гоі, Йок­каіті, Мідзусіма, Сакаї. За розмірами енергоспоживання, Японія четверта в світі (понад 500 млн тонн у вугільному еквіваленті), хоч на 90 % залежить від імпорту енергоносіїв, у тому числі нафти імпортується 240 млн тонн, вугілля довозиться по­над 110 млн тонн.

У світовому виробництві машин і устаткування частка Японії становить понад 10 %. Машинобудівні фірми освоїли всю номенклатуру продукції галузі. Провідні машинобудівні концерни є основою експортної бази Японії, адже за межі Японії вивозиться 1/4 продукції машинобудування. Провідними галузями японського машинобудування є електромашинобудування (І/З продукції галузі), де полови­ну продукції дає радіоелектроніка; транспортне машинобудування, в якому провідне місце посідає автомобілебудування (10,5 млн автомобілів у 1994 році) та суднобудування; загальне машинобудування з великими фірмами, що вироб­ляють промислове устаткування і верстати.

В Японії створений потужний науково-виробничий комплекс. Це дає змогу роз­глядати виробництво наукоємної та технічно складної продукції як основний напрям спеціалізації країни в міжнародному поділі праці. Науково-виробничий комплекс має високий рівень територіальної концентрації. Так, на агломерацію Токіо - Йокогама припадає 60 % наукових розробок і близько 40 % продукції галузей високої технології. Важливу роль відіграють також Осака, Кіото і Нагоя. Перспективним напрямом покращення територіальної організації цього комплексу є створення сис­теми технополісів - науково-промислових зон, оснащених сучасною інфраструкту рою і науково-дослідними підприємствами. Створене перше «наукове місто» - Цукуба, створюється ще 19.

В агропромисловому комплексі Японії зайнято майже 1/4 еконо­мічно активного населення, з них тільки 5,8 % - у сільському, лісовому господар­стві та рибальстві АПК країни забезпечує близько 56 % потреб у продовольстві (від рослинництва та тваринництва), але якщо до цього додати продукцію морських про­мислів (а мо

<< назад    вперед >>

© 2006. Все права защищены.