На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Країни Центральної Азії (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан) (реферат), стр. 2

на розвинуте сільське господарство. В межах комплексу чітко виділя­ються два напрями спеціалізації: а) степова, що поєднує зернове господарство та мо­лочно-м'ясне скотарство, вона поширена в північній частині; базисова, що розви­вається на монокультурі бавовника в південній частині регіону. Відповідно спеціа­лізуються й переробні галузі АПК: борошномельно-круп'яна, цукрова, м'ясна на півночі, плодоовочеконсервна, виноробна - на півдні. Відповідну спеціалізацію ма­ють також галузі, що забезпечують АПК засобами виробництва; на півночі Розвинуте сільськогосподарське машинобудування - виробництво тракторів у Пав­лодарі, виробництво зернових комбайнів у Акмолі; на півдні - виробництво бавов­нозбиральних комбайнів у Ташкенті. 3 давніх-давен бавовник культивували на зрошуваних землях Узбекистану, в багатьох районах Таджикистану, на півдні Казахстану й Киргизької Республіки, а в останні десятиліття культура дістала поширення і в Туркменістані. З вирощувавням та переробкою бавовнику пов'язані: олійна, машинобудівна та легка промисловість. В оазисах вирощують овочі, фрукти, виноград, баштанні культури, в Чуйській долині Киргизької Республіки - цукрові буряки, а в передгір'ях - тютюн. Тва­ринництво представлене скотарством та вівчарством відгонно-пасовищного типу. На високогір'ях Паміру розводять яків, на Алтаї - маралів. Майже повсюдно - верб. людів. Вовна та каракуль є продукцією галузі.

Легка промисловість базується на власній сировині. Основною є текстильна галузь: бавовняна, шовкова, вовняна. Особливого розвитку набула ланка первин­ної обробки сировини. Центри легкої промисловості: Ташкент, Фергана, Маргелан, Бухара.

Регіон має значні запаси палива та енергії. Нафту й природний газ добувають Туркменістан, Казахстан та Укзбекистан. Більша частина нафти переробляється на нафтопереробних заводах Туркменбаші, Фергани, Чарджова, Актау. Найпотужніші поклади вугілля має Казахстан (Карагандинський басейн). Добувають його також в Узбекистані та Киргизькій Республіці. Найбільше електроенергії виробляють теп­лові електростанції, хоча регіон є дуже перспективним з точки зору використання гідроенергетичних ресурсів, особливо гірських річок (Вахш, Пяндж, Нарин).

Чорна металургія найкраще розвинута в Казахстані на базі руд Кустанайських родовищ та вугілля Карагандинського вугільного басейну. Значні та різноманітні по­клади кольорових металів зумовили розвиток мідної, свинцево-цинкової промисло­вості (Казахстан, Узбекистан), сурм'яно-ртутної (Киргизька Республіка), вольфрамо-молібденової (Таджикистан, Узбекистан), алюмінієвої (Таджикистан). Родовища зо­лота є в Кизилкумах. На основі розвитку цієї галузі виникло місто Зарафшан.

Однією з провідних галузей у регіоні є хімічна промисловість, розвинуті галузі основної та гірничої хімії, що базуються на запасах Кара-Богаз-Голу (йод, бром то­що), виробництво мінеральних добрив.

Машинобудування орієнтовано на галузі, що визначають спеціалізацію в регіональному поділі праці. Це виробництво устаткування для вугільної, нафтової, будівельної промисловості та АПК. Так, потреби сільського господарства та легкої промисловості задовольняють підприємства, що виробляють зернові (Акмола) та ба­вовнозбиральні комбайни й устаткування для очищення бавовни (Ташкент). Устат­кування для нафтової промисловості виробляють в Ашгабаті. Набули розвитку се­реднє та точне машинобудування, особливо електротехнічна промисловість, що дає змогу задіяти в суспільному виробництві наявний надлишок робочої сили.

Відмінності в спеціалізації та рівні соціально-економічного розвитку окре­мих країн зумовлені відомими відмінностями в природних умовах, історією формування господарства кожної країни.

<< назад    

© 2006. Все права защищены.