На главную   Контакты   Поиск   Карта сайта   Ссылки 
рефераты
 

Італія. Економіко-географічна характеристика (реферат), стр. 1

Реферат

на тему:

І т а л і я

Площа - 301 тис. км2. Населення - 57 млн чоловік. Столиця - Рим.

Італія - велика країна Середземномор'я, що входить до складу «великої сімки». Вона займає Апеннінський півострів, острови Сицилію, Сардинію та інші дрібні острови. У сучасних межах держава сформувалась у 1870 р. шляхом об'єднання князівств.

Італія - парламентська республіка. Главою держави є президент, строк повноважень якого - 7 років. Законодавчі функції має парламент, що складається Сенату і Палати депутатів. Рада Міністрів має виконавчі функції, голову її при значає президент. . |

Природно-ресурсний потенціал. Середземноморське розташування Італії значна протяжність території з північного заходу на південний схід зумовлюють специфіку клімату. Тут виділяють два головних його типи - помірно континенталь ний і субтропічний.

Рельєф країни - переважно гірський: 80 % території займають гори і висо чини. Низовинами є Паданська рівнина і невеликі ділянки річкових долин морських узбереж.

Геологічна молодість більшої частини території Італії зумовлює незначні поклади і невеликі запаси корисних копалин. Є поліметалічні руди, якими країна частково забезпечує свої потреби (на 60 % свинцем, на ЗО % - цинком). Великі запаси

ртутної руди. Нерудні корисні копалини представлені покладами бентонітів, калійних солей та будівельних матеріалів. З паливних корисних копалин є незначні поклади кам'яного вугілля, яке не добувається, нафти (власний видобуток покриває 1,5 % потреб країни), газу (5 % потреб країни). Країна залежить від імпорту сиро-вини і енергоносіїв. Внутрішні водні ресурси Італії незначні. Найбільша річка - По, до басейну якої належить більшість річок Північної Італії.

Грунти на рівнинах та передгір'ях представлені бурими лісовими, субтропічними червоноземами, коричневими, а на підвищених масивах - гірськими алювіальними на вулканічних породах. Ліси поширені переважно в горах і займають 1/5 території країни.

Населення. Італія - однонаціональна країна. 98 % її жителів становлять італій­ці, які розмовляють на різних діалектах; 2 % населення — словенці, греки, албанці, франко-провансальці, фріули, тірольці. Природний приріст населення постійно зни­жується. Механічний рух населення традиційно високий. У 70-80-х роках еміграція перевищувала середньоєвропейські показники. Всього за останні 100 років з країни виїхало 22 млн чоловік. Як учасниця ЄС Італія надає можливість своїм громадянам працювати за межами батьківщини в сусідніх європейських країнах. Щорічно таких осіб колись налічувалось 2-3 млн чоловік, але за останні 20 років їх кількість ско­ротилась. Тепер до Італії повертається більше людей, ніж виїздить. Кількість міського населення становить 53 %. У горах трапляються невеликі села. Більша ча­стина Паданської рівнини, а також центр країни, мають хутірський тип розселення. На півдні поширені великі села, які тут називають селянськими містами. Близько третини міст розташовані на узбережжі, решта - на Паданській рівнині, в пе­редгір'ях. Високоурбанізованими вважаються райони Ломбардії, Лігурії, Великого Неаполя, в яких густота населення становить від 500 до 1000 чол. на 1 км2. Гірські райони, острів Сардинія заселені слабо - 40-70 чол. на 1 км2. Найбільшими агломе­раціями є Міланська (7 млн чоловік), Римська (5 млн чоловік) (мал. 62) та Неаполь­ська (3 млн чоловік). Більшість південних міст, на відміну від північних, мають сл-бовиражені виробничі функції. Частка зайнятого населення найнижча в Європі -36 %, решта людей офіційно не працює. Поширена надомна праця, зайнятість у незареєстрованих підприємствах. Значна частина населення зайнята в обслуговуванні туристів - міжнародний туризм дістав високий розвиток (мал. 63).

Господарство. Сучасна Італія - розвинута індустріально-аграрна країна, вар­тість промислової продукції якої у 5-7 разів перевищує вартість продукції сільсько­го господарства. Значно менша, порівняно з іншими західноєвропейськими країна­ми, частка наукоємних галузей, проте більша частка державної власності. Після Другої світової війни Італія досить швидко відновила своє господарство за рахунок високих темпів розвитку промисловості. На початку 90-х років в промисловості бу­ло зайнято 23 % працюючих, в сільському господарстві - 13 %, в невиробничій сфері - понад 5,5 %. Отже, напрям розвитку національного господарства відповідав європейським стандартам.

Промисловість - провідна галузь господарства. Для неї характерне переважання галузей важкої промисловості, особливо таких, як хімія та машинобудування, і недостатній розвиток добувних. Промисловість країни спирається в своєму роз­витку на імпортну сировину. Для промислового комплексу країни характерна висо­ка монополізація. В Італії стан справ у промисловості контролює потужне об’єднання - Інститут промислової реконструкції, яке є одним з найбільших і найвпливовіших монополістичних утворень у світі. У сфері його впливу знахо

    вперед >>

© 2006. Все права защищены.